перериватися — 1 дієслово недоконаного виду розділятися навпіл, на частини під дією ривка, сили; розриватися; припинятися або порушуватися, звичайно тимчасово перериватися 2 дієслово недоконаного виду робити, виконувати що небудь, стараючись з усієї сили;… … Орфографічний словник української мови
обриватися — I а/юся, а/єшся, недок., обірва/тися, ву/ся, ве/шся, док. 1) Відриваючись, відділяючись від чого небудь, падати; зриватися. || Не втримуючись, зриватися з чого небудь. 2) Втрачати цілість, розділятися на частини від натягання, ривка, перетирання… … Український тлумачний словник
уриватися — I (врива/тися), а/юся, а/єшся, недок., увірва/тися і урва/тися, ву/ся, ве/шся, док. 1) Відокремлюватися від чого небудь цілого внаслідок ривка, поштовху або під дією власної ваги; відриватися. || Перериватися, розриватися навпіл, на частини. 2)… … Український тлумачний словник
припинитися — I = припинятися (перестати відбуватися, здійснюватися, виявлятися; перериватися на якийсь час), перепинитися, перепинятися, перерватися, перериватися, стати, ставати, обірватися, обриватися, у[в]гаснути, у[в]гасати, у[в]щухнути, у[в]щухати,… … Словник синонімів української мови
запинатися — I а/юся, а/єшся, недок., запну/тися і розм. зап я/стися, пну/ся, пне/шся, док. 1) Закриватися, завішуватися чим небудь. || Накривати, зав язувати собі голову (перев. хусткою). 2) Щільно загортати на собі поли одягу, закутуватися в якусь одежину.… … Український тлумачний словник
змовкати — а/ю, а/єш, недок., змо/вкнути і змо/вкти, кну, кнеш; мин. ч. змовк ла, ло і змо/вкнув, нула, нуло; док. 1) Переставати говорити, співати, кричати і т. ін.; замовкати (про живі істоти). 2) перен. Переставати видавати які небудь звуки (про… … Український тлумачний словник
зостановлюватися — ююся, юєшся, недок., зостанови/тися, новлю/ся, но/вишся; мн. зостано/вляться; док., розм. 1) Припиняти свій рух; зупинятися. 2) Тимчасово залишатися, поселятися де небудь. 3) тільки 3 ос. Припинятися, перериватися. 4) Спинятися, робити перерву в… … Український тлумачний словник
зупинятися — я/юся, я/єшся, недок., зупини/тися, иню/ся, и/нишся, док. 1) Переставати рухатися, припиняти свій рух; ставати, спинятися. || Переставати битися (про серце). || Переставати працювати, функціонувати (про машину, механізм тощо або підприємство і т … Український тлумачний словник
передиратися — а/ється, недок., передра/тися, дере/ться; мин. ч. передра/вся, дра/лася, дра/лося; і переде/ртися, дере/ться; мин. ч. переде/рся, лася, лося; док. 1) розм. Розриватися на дві або кілька частин; перериватися. 2) діал. Сперечатися, сваритися. 3)… … Український тлумачний словник
перерватися — див. перериватися I … Український тлумачний словник
